У часи, коли онлайн-покупки стали нормою, а знижки — правилом гри на ринку, платформа Groupon стала справжньою революцією у сфері цифрової комерції. Вона не просто пропонувала акції — вона створила культуру спільного споживання, зробивши купони знову модними. Далі на chicago1.one.
Заснування сервісу
Історія Groupon почалася не з купонів, а з ідеалізму. У 2007 році Ендрю Мейсон, молодий випускник Університету Піттсбурга, працював над проєктом The Point — онлайн-платформою, яка дозволяла людям об’єднуватися для спільного вирішення соціальних, політичних або благодійних проблем. Механіка була проста: ідея реалізується тільки тоді, коли її підтримує достатня кількість учасників. Наприклад, компанія з обслуговування могла погодитися надати знижку на ремонт, якщо набереться 50 замовників. Попри оригінальність, The Point не мав чіткого бізнес-плану і Мейсон почав шукати практичне застосування концепції “колективної сили”. Разом з підприємцем Еріком Лефковскі та програмістом Бредом Кіуолом, вони у 2008 році створили Groupon — сервіс, що поєднував логіку The Point з елементами e-commerce. Назва сервісу стала словотвірним гібридом group (група) та coupon (купон), що чітко відображало суть нового продукту: знижка на послугу або товар активується тільки у разі того, якщо її купує визначена кількість людей.
Перший “групон” було продано у Чикаго у 2008 році: це була пропозиція купити дві піци за ціною однієї у місцевій піцерії. Акція мала шалений успіх. З перших днів стало зрозуміло: люди люблять знижки, але ще більше, коли відчувають себе частиною спільної вигоди. Успіх у Чикаго надихнув команду швидко масштабувати модель. Groupon почав з’являтися в інших містах США: Бостон, Нью-Йорк, Сан-Франциско. Усі угоди були локальними — на каву, масаж, хімчистку, квитки у кіно, але головне вони були емоційно привабливими та економічно відчутними.
Принципи роботи
Унікальність Groupon полягала у поєднанні:
- гейміфікації покупок — знижка активується тільки при достатній кількості покупців, отже користувач сам зацікавлений поділитися лінком з друзями;
- місцевого фокуса — акції пропонували саме ті компанії, які були поруч: у вашому районі, місті, кварталі;
- швидкого ефекту — компанії бачили приплив клієнтів вже у день публікації акції.
Це була нова ера для малого бізнесу — без великих витрат на рекламу вони могли протестувати свої послуги на реальних клієнтах, а для споживачів — це стало першим досвідом “розумного споживання онлайн”. Механіка Groupon стала новим словом у цифровій комерції — простою, ефективною і вигідною для всіх сторін. В основі лежить ідея колективної купівельної сили: коли багато людей хочуть одну й ту саму послугу або товар, вони можуть отримати її значно дешевше, а бізнес — швидко залучити нових клієнтів.
Місцеві компанії — ресторани, перукарні, кінотеатри, туристичні агентства, стоматологи, автомайстерні розміщують свою пропозицію на платформі Groupon зі знижкою від 25% до 75%. Кожна така пропозиція має умову активації: акція “відбудеться”, якщо її придбає мінімальна кількість учасників (наприклад, 30 або 50 покупців). Це стимулює користувачів ділитися посиланням з іншими, фактично створюючи вірусний ефект. Якщо умова виконана, кожен учасник отримує електронний купон (групон) на e-mail або у застосунок, який можна показати на телефоні чи надрукувати, щоб скористатися знижкою. У разі, якщо потрібної кількості не набралося, гроші повертаються автоматично.
Що отримують користувачі?
- справжні знижки на повсякденні послуги й розваги;
- можливість спробувати нові місця чи сервіси без фінансового ризику;
- економію грошей на речах, які вони й так планували зробити: стрижки, масажі, вечері у ресторані, тренажерні зали, догляд за авто, квитки у театр тощо.
Що отримує малий бізнес?
- маркетингову експозицію без передплати чи авансових платежів: компанія платить тільки у разі реального продажу;
- приплив нових клієнтів — більшість користувачів Groupon вперше дізнаються про заклад саме через платформу;
- можливість тестувати нові продукти або напрямки бізнесу, не вкладаючи великі бюджети у рекламу.
Що отримує Groupon?
- комісію з кожної транзакції — зазвичай це 20–50% від суми, сплаченої за купон. Наприклад, якщо користувач платить 20 доларів за вечерю вартістю 50 доларів, то близько 10 доларів залишає собі Groupon;
- дані про купівельні звички користувачів, які використовуються для персоналізації майбутніх пропозицій і вдосконалення маркетингу;
- лояльну аудиторію, яка щодня заходить у сервіс у пошуках нових угод.
Глобалізація бізнесу
Groupon розширювався на міжнародні ринки шляхом запуску власних офісів та купівлі місцевих сервісів колективних знижок. До 2011 року компанія була присутня у понад 45 країнах, зокрема у Великій Британії, Франції, Німеччині, Японії, Бразилії, Ізраїлі, Індії, Австралії, Південній Кореї, Україні та інших.
Компанія використовувала один з найшвидших темпів зростання серед стартапів:
- за 12 місяців дохід зріс з 30 мільйонів доларів до 760 мільйонів доларів (2010);
- у 2011 році вже йшлося про 1,6 мільярда доларів доходу, і понад 35 мільйонів підписників по всьому світу;
- Groupon щодня надсилав мільйони листів з персоналізованими пропозиціями, які перетворилися на звичку для мільйонів користувачів.
У листопаді 2011 року Groupon вийшов на біржу NASDAQ під тікером GRPN. Під час первинного публічного розміщення акцій (IPO) компанія залучила 700 мільйонів доларів та стала найбільшим ІТ-IPO з часів Google (2004). Ринкова капіталізація Groupon у день дебюту перевищила 12 мільярдів доларів.
Ще у грудні 2010 року Google зробила спробу купити Groupon за 6 мільярдів доларів. Це була знакова пропозиція, яку тоді багато хто вважав “надмірною”. Але керівництво Groupon відхилило угоду, зробивши ставку на незалежний розвиток і публічний статус.
У розпал зростання Groupon мав понад 10 000 співробітників у всьому світі, сотні тисяч угод щомісяця, партнерства з тисячами малих і середніх підприємств та репутацію одного з найвпливовіших цифрових бізнесів десятиліття.
Критика
Після блискавичного злету, вже за кілька років Groupon стикнувся з реальністю зрілого ринку, що швидко змінювався. Хоча модель колективних знижок спершу здавалася майже геніальною, на практиці вона виявила чимало слабких місць.
Одним з ключових джерел проблем стало розчарування компаній-партнерів. Малий бізнес часто працював на межі збитковості. Знижка у 50%, з якої Groupon забирав ще 20–50% комісії, перетворювала багато акцій на фінансову пастку.
Інфляція знижок стала новою проблемою. Те, що у 2009 році виглядало як вигідна й ексклюзивна пропозиція, у 2014 році вже сприймалося як черговий промокод. Люди почали втомлюватися від безлічі акцій, складних умов використання, обмежень у датах. Рівень довіри знижувався: частина клієнтів отримували неякісне обслуговування за купонами, відчуваючи себе “другосортними”.
Попри всі ці труднощі, Groupon не зник — компанія почала перебудову бізнес-моделі, намагаючись перейти від “купонного гіганта” до платформи для локального маркетингу й мобільних угод. Одним з перших стратегічних кроків стало відмовлення від концепції щоденних email-розсилок з обмеженими угодами, які колись були фішкою сервісу. Ще одним важливим елементом нової стратегії стала глибока персоналізація на основі big data та машинного навчання. Це дозволило компанії відійти від масових “знижкових розсилок” і стати більш точним, персональним помічником, який підказує, де саме зараз вигідно повечеряти, постригтися або відпочити.
У 2020-х роках Groupon представила Groupon Select — модель платної підписки, яка надає додаткові знижки до 25% на багато угод, пріоритетний доступ до акцій, персоналізовані бонуси за регулярні покупки та знижені комісії. Це — спроба перевести купонну модель у формат лояльності, аналогічно до Amazon Prime або Walmart+. Попри всі новації, Groupon у новому форматі зберігає свою місію — допомагати людям економити, а бізнесам — знаходити клієнтів.