Count Juan Raphael Dante, більш відомий як Count Dante, або Джон Кіхан, став однією з найзагадковіших і найвідоміших фігур у світі американських бойових мистецтв 1960–1970-х років. Його ім’я стало символом екстраординарної майстерності у карате, неперевершеної самопромоції та гучних конфліктів між школами бойових мистецтв. Далі на chicago1.one.
Біографія
Джон Кіхан народився 2 лютого 1939 року у районі Beverly у Чикаго у заможній ірландсько-американській родині. Його батько Джек працював лікарем та був директором Ashland State Bank, а мати Дороті іноді з’являлася на сторінках світських новин Chicago Tribune. Хоча він був худорлявим підлітком, життя швидко навчило його боротися: одного разу зловмисник увірвався до їхнього будинку, і юний Джон спробував протистояти нападнику, але отримав серйозні побої. Батько вирішив, що синові потрібен захист, і віддав його в секцію боксу до Джонні Кулона — відомого ірландсько-американського боксера, який у 1910-х роках був чемпіоном світу у найлегшій вазі. В його залі панувала рівність: Кулон змушував будь-кого, хто заперечував проти тренувань з темношкірими спортсменами, виходити з ними на ринг. Це середовище зробило Кіхана більш відкритим до різних культур і сформувало його особливе ставлення до справедливості у бою. Після закінчення школи вступив до резерву морської піхоти та служив в армії США, де освоїв рукопашний бій. Проте військова дисципліна була не для нього. Кіхан навмисно порушував правила, викрадав машини, складав неправдиві рапорти і навіть самовільно залишав частину. У 1960 році його остаточно звільнили з армії.

Спортивна карʼєра
Повернувшись додому, Кіхан вирішив присвятити життя бойовим мистецтвам. Він почав тренуватися у Роберта Тріаса — “батька американського карате”, який ще у 1946 році відкрив першу школу карате у США. Кіхан регулярно їздив з Чикаго до Фінікса, знімав дешеві кімнати у мотелях і цілими днями тренувався. До 1962 року він відкрив власну школу — Imperial Academy of Fighting Arts. Одна з локацій була у рідному районі Беверлі, інша — на Rush Street, тодішньому центрі нічного життя Чикаго. Учнями були переважно робітники та хлопці з околиць. Кіхан поєднував боксерські методики Кулона з прийомами карате, навчаючи жорстко і практично. Він почав будувати імідж зухвалого тренера та яскравої особистості.
У Чикаго Кіхан був директором United States Karate Association (USKA) до 1962 року. Втім, Кіхан не був “звичайним” ентузіастом карате. Він любив гучні заяви, зокрема розповідав, що брав участь у партизанській війні на Кубі. Його амбіції швидко привели до конфлікту з Тріасом. У 1964 році його виключили з USKA. Офіційною причиною стала “несумісність характерів”, але сам Кіхан стверджував, що його покарали за те, що він навчав темношкірих учнів. Цей розрив дав йому повну свободу — і саме тоді почав народжуватися його новий образ.
Кіхан стрімко здобував популярність у світі карате. Разом з Тріасом він організував у 1963 році великий турнір у Чикаго, а наступного року ще масштабніший у Chicago Coliseum. Але розбіжності між учнями і вчителем росли. Тріас виступав за спортивні змагання без контакту, де оцінювалась техніка. Натомість Кіхан вважав, що справжні знання перевіряються лише у реальному бою. Він активно давав чорні пояси афроамериканським учням, чим дратував більш консервативних діячів у карате. У результаті Кіхан створив власну організацію — World Karate Federation, яка дозволяла жорсткі поєдинки. Його учні Black Dragons проходили надзвичайно жорстокі випробування, включно з бійками проти кількох суперників у темних кімнатах та бійками у барах. Кіхан почав розробляти власну систему “Dan-te”, або “Танець смерті” (інколи Kata-Dante). Його мета полягала у створенні максимально ефективної системи самозахисту. В його теорії, освоївши всі елементи “Танцю смерті”, учень стає справжнім майстром бойових мистецтв.

“Найнебезпечніший чоловік на Землі”
У 1967 році Кіхан офіційно змінив ім’я на Count Juan Raphael Dante, пояснюючи це бажанням приховати нібито благородне іспанське походження батьків. Він більше не був просто ірландцем з Чикаго. Він створив для себе міфічну біографію: нащадок біженців з часів Іспанської громадянської війни, воїн. Паралельно він працював перукарем, але головне — будував свій бренд. Його комікс-реклами з підписом “THE DEADLIEST MAN ALIVE” з’являлися у журналах і стали культовими. Він продавав брошури “найсмертоносніші таємниці бою” та організував “Чорне драконівське товариство” — напівсекретну організацію, що приваблювала молодь, яка шукала екзотику. Даное розумів силу шоу: він вигулював по вулицях Чикаго лева, говорив, що викликав Мухаммеда Алі на поєдинок, і переконував, що володіє технікою “руки смерті”.
Він продавав інструкційні посібники “World’s Deadliest Fighting Secrets”, де описував методику “Dance of Death”, і надавав членські картки у Black Dragon Fighting Society. Рекламні оголошення обіцяли неймовірну смертельну ефективність методики, здатну перемогти кількох експертів одночасно.
Успіх Данте був беззаперечним — принаймні у плані популярності. Він відкрив два додзьо, його ім’я знали навіть в Європі. Та все зруйнувала одна ніч 1970 року. Данте разом з учнями вирушив до зали суперників — Green Dragon Hall, аби “з’ясувати стосунки”. Бійка закінчилася трагедією: його близький друг Джим Концевіч загинув від ударів мечем та списом. Цей випадок зламав життя Данте. Хоча всі звинувачення було знято, його репутація була зруйнована. Після трагедії Кіхан намагався заробляти на життя різними способами: відкривав автосалон та продавав хот-доги на стадіоні. Його ім’я спливало навіть у кримінальних справах, зокрема у справі про найбільше пограбування сейфа в історії США, хоча його так і не звинуватили. Проте колишній “Count Dante” все більше занурювався у проблеми: алкоголь, борги, ізоляція.

Спадщина
У 1975 році Данте зізнався в інтерв’ю: “Я хочу, щоб люди мене забули”. За кілька місяців його знайшли мертвим у квартирі — від внутрішньої кровотечі, спричиненої виразками. Йому було лише 36 років. Але забути його не вдалося. Count Dante залишився в історії — як яскравий міф, що поєднав у собі шоубізнес, бойові мистецтва і трагедію.
Його життя залишило значний відбиток у попкультурі США. Методика, легенди про “Танець смерті” та численні самопромоційні комікс-реклами зробили його фігурою, що символізує епоху повноконтактного карате та культ бойових мистецтв у США. Count Dante став іконою американських бойових мистецтв, залишивши по собі легенди, книги, методики і фанатські спільноти, що продовжують шанувати його ім’я. У 21 столітті більше говорять не про техніку карате Данте, а про його образ. Він став символом самореклами, шоу і водночас небезпеки, яку несе створений власними руками міф. Його постать надихає дослідників та митців. З 2004 року режисер Флойд Вебб працює над документальним фільмом “The Search for Count Dante”, що має показати правду та легенду цієї загадкової постаті. Його історія — водночас попередження і легенда. Адже саме його вигаданий образ “найсмертоноснішої людини у світі” зрештою зруйнував його життя.

