Джеймс Вотсон є видатним американським біологом та генетиком. Завдяки його винаходу назавжди змінився розвиток фізіології та медицини. Разом з іншими вченими Френсісом Кріком та Морісом Вілкінсом, Джеймс Уотсон відкрив структуру ДНК, як повідомляє «chicago1.one».
Дитинство та захоплення наукою
Джеймс Вотсон народився в Чикаго 6 квітня 1928 року. Він був єдиною дитиною в сім’ї Джеймса та Джин Уотсон. Батьки хлопця емігрували з Англії в США та оселилися в містечку Чикаго штат Іллінойс.
Хлопчика виховували у дусі католицизму, проте в дорослому віці він називав себе втікачем від релігії. Початкову та середню освіту Джеймс Вотсон здобував в гімназії Горація Манна та школі South Shore.
В шкільному віці хлопець захопився птахами. Разом з батьком вони годинами могли спостерігати за ними. Тому, Джеймс Вотсон вирішив пов’язати своє життя з орнітологією. У дванадцятирічному віці він взяв участь у популярній на той час радіовікторині «Quiz Kids». В конкурсі змагалися між собою інтелектуальні молоді люди.
Талановитий юнак зумів поступити в Чиказький університет в п’ятнадцятирічному віці. Варто додати, що великий вплив на світогляд хлопця мала книга Ервіна Шредінгера «Що таке життя з точки зору фізики». Після неї Джеймс Вотсон змінив зацікавлення з орнітології на вивчення генетики.
Генетика у житті Джеймса Вотсона
В 1947 році в Чиказькому університеті майбутній вчений здобув ступінь бакалавра зоології. Проте, вже через рік Джеймс Вотсон покинув навчання в Чикаго та натомість став аспірантом університету Індіани.
Причиною зміни вищого навчального закладу був той факт, що в університеті Індіани викладав Герман Джозефф Мюллер. Професор був лауреатом Нобелівської премії за свою працю з вивчення властивостей молекули спадковості.
В 1950 році Джеймс Вотсон завершив навчання та отримав ступінь доктора філософії. Головною темою докторської дисертації вченого став вплив рентгенівських променів на розмноження бактеріофагів.
На перше місце роботи Джеймс Вотсон влаштувався до лабораторії біохімії Копенгагенського університету. Проте, через протиріччя з біохіміком Германом Калькарою молодий вчений покинув лабораторію і розпочав роботу під керівництвом фізіолога Оле Маало.
Робота над структурою ДНК
Згодом Вотсона зацікавили рентгенографічні дослідження, що дозволяли розпочати роботу над структурою ДНК. Вченого запросили в новий проєкт у дослідницькому центрі в Англії. Там Джеймс Вотсон познайомився з фахівцем у сфері біології Френсісом Кріком.
З 1952 року вони разом стали працювати над моделюванням структури ДНК. 21 лютого 1953 року Вотсон та Крік відкрили структуру подвійної спіралі ДНК. В цьому ж році в науковому журналі «Nature» вийшла стаття присвячена структурі ДНК авторства вчених, що спричинила справжній фурор серед дослідників.
Детально дослідження про подвійну структуру ДНК Джеймс Вотсон представив на симпозіумі про віруси, що проходив у Колд-Спрінг-Харбор. Учасники симпозіуму вперше змогли наочно побачити відкриття вчених. Усі були вражені та захоплені новою структурою ДНК.
Варто додати, що до середини 20 століття світові нічого не було відомо про будову ДНК-клітини та як відбувається передача спадкової інформації.
З 1956 року Джеймс Вотсон розпочав роботу у відділі біології Гарвардського університету. В Гарварді вчений зосередив свою увагу на РНК та її ролі в передачі генетичної інформації. Під час роботи в Гарвардському університеті Джеймс Вотсон пройшов непоганий кар’єрний шлях від асистента професора до професора біології.
В 1962 році Вілкінса, Вотсона та Кріка нагородили Нобелівською премією з фізіології та медицини за дослідження структури нуклеїнових кислот. Розалінда Франклін, дослідження якої було взято в основу відкриття, померла в 1958 році, тому й не номінувалася разом з колегами.
Відкриття подвійної спіральної структури ДНК змінило науку назавжди, адже з того моменту розпочався сучасний етап у розвитку біології як науки.
Робота в лабораторії Колд-Спрінг-Харбор
З 1968 року Джеймс Вотсон очолив лабораторію Колд-Спрінг-Харбор. Період роботи в лабораторії був надзвичайно плідним для наукової діяльності вченого.
Джеймс Вотсон наполягав на кардинальних змінах у вивченні біології. Він вважав, що основними дисциплінами в університетах повинні стати біохімія та молекулярна біологія. В 1965 році під авторством Джеймса Вотсона вийшла книга «Молекулярна біологія гену». Видання отримало широку популярність та визнання серед науковців.
Книгу почали використовувати як підручник в університетах, адже Джеймс Вотсон фактично запровадив новий стандарт для навчальної літератури. В книзі автор вперше використав короткі декларативні підзаголовки.
Ще однією успішною роботою Джеймса Вотсона є книга «Подвійна спіраль», де він детально розповідає історію як проходило відкриття структури ДНК та з якими труднощами зіткнулися вчені. Варто додати, що видання потрапило до сотні кращих книг з наукової літератури.
В 1990 році вчений отримав чергове підвищення та посаду керівника проєкту Геному Людини в Інституті Національного здоров’я. Однак, на новій посаді Джеймс Вотсон пропрацював лише два роки та вимушено покинув проєкт через конфлікт з новим директором.
В 2007 році Джеймс Вотсон втратив усі здобуті за час життя почесні звання та роботу в лабораторії Колд-Спрінг-Харбор через расистські висловлювання. Зокрема, у цьому ж році вчений дав інтерв’ю популярній газеті «Sunday Times», де заявив про своє розчарування соціальною політикою світової спільноти по відношенню до Африки.
На думку вченого, інтелект жителів Африки не зрівняється з американським чи європейським. Тому, не може бути жодної рівноправності з темношкірими працівниками. Після скандальних заяв Джеймса Вотсона звільнили з лабораторії Колд-Спрінг-Харбор та позбавили усіх адміністративних обов’язків.
Вчений написав листа з вибаченнями і йому вдалося зберегти звання почесного професора. Несподівано скандал отримав продовження у 2019 році.
Джеймс Вотсон дав інтерв’ю авторам документального фільму «Американські майстри, розшифровуючи Вотсона», де він знову ж підтримав заявлені раніше погляди щодо африканського населення.
В лабораторії миттєво відреагували на його висловлювання, назвавши їх науково необґрунтованими.
Неоднозначні погляди Джеймса Вотсона часто викликали обурення в громадськості. Наприклад, він стверджував, що дівчата з зайвою вагою не мають достатньо амбіцій. Або ж досягнення генної інженерії потрібно використовувати, щоб створювати виключно красивих дівчат.
Продаж Нобелівської медалі
В 2014 році вчений вирішив продати один з найбільших здобутків у житті – Нобелівську медаль за відкриття молекулярної структури ДНК.
Джеймс Вотсон виставив золоту медаль на аукціон. Таким чином він став першим лауреатом, який продав свою винагороду ще за життя. Науковець вирішив виставити Нобелівську медаль на аукціон, оскільки його колега Френсіс Крік раніше виручив за винагороду понад 2 мільйони доларів.
Невідомий покупець на аукціоні придбав Нобелівську медаль 86-річного Джеймса Вотсона за 4,8 мільйони доларів. Також з молотка пішли чернетка та рукопис його Нобелівської промови. За них він отримав 245 та 365 тисяч доларів.