Жінка в рок-музиці — це яскраве і водночас прекрасне явище. Ще значущіше, якщо її постать є уособленням творчості та вважається іконою жанру. Все це можна сказати про чиказьку письменницю та співачку Патті Сміт. Її вплив поширився як на шанувальників, так і слухачів. Поки Патриція шукала натхнення для своєї творчості, вона непомітно стала натхненням для інших, пише chicago1.one.
Дитинство, юність
Патриція Лі Сміт народилася 30 грудня 1946 року в Чикаго. З раннього дитинства дівчинка проявляла любов до музики. Вона дуже красиво співала, чого її навчила мати Беверлі, яка працювала співачкою та офіціанткою. Батько Грант працював на заводі. Патриція не єдина дитина у пари, крім неї було ще 2 дітей. До 1949 року Сміти жили в Чикаго, а потім перебралися в невелике місто Вудбері.
Патті росла замкнутою дитиною, їй більше подобалося проводити час на самоті. На тлі цього в неї виникали непорозуміння з однокласниками. Після школи вона читала книжки, слухала музику. Улюбленим письменником Сміт був Генрі Каттнер, а виконавцем — Джимі Гендрікс. Незабаром дівчинка зацікавилася культурою бітників і вивчала літературні твори цього напрямку.
Після закінчення школи Патриція стала студенткою коледжу в Глассборо, проте з навчанням нічого не вийшло через несподівану вагітність. Після народження дитину віддали на усиновлення, з тієї причини, що у жінки були інші цілі. Вона мріяла влаштуватися на роботу, накопичити грошей і підкорити Нью-Йорк. У 1967 році вдалося втілити мрію в реальність.
У пошуках себе
Майбутня письменниця знайшла роботу в книжковому магазині. Саме тут і відбулася її доленосна зустріч із фотографом Робертом Мепплторпом. Незабаром у них зав’язався роман, навіть попри нетрадиційну сексуальну орієнтацію чоловіка. Через кілька років Патті поїхала до Парижа, де прожила 2 роки, заробляючи на життя виставами й паралельно навчаючись образотворчого мистецтва.
Повернувшись до Нью-Йорка, Патриція продовжила жити з Мепплторпом, вибудовуючи свою кар’єру в драматургії та поезії. Доленосним виявилося її знайомство з Ленні Кеєм. Після розмов про музику вони вирішили створити спільний проєкт. Патті читала вірші, а Ленні грав на гітарі. Такий дует виявився дуже успішним. Поступово вони закріплювали своє місце на сцені.
У 1974 році до Сміт і Кея приєднався третій учасник — Річард Соул. Незабаром тріо під назвою “Patti Smith Group” випустило свою першу пісню “Electric Lady”. Поступово група ставала більшою. У 1975 році світ побачила їхня платівка, яку зустріли із захопленням шанувальники. Її реліз забезпечив гурту турне США та європейськими країнами. У 1976 році вийшов другий альбом – “Radio Ethiopia”.
1979 рік був сповнений подіями для Патті. Вона випустила нову платівку “Wave”. Також співачка познайомилася з Фредеріком Смітом, гітаристом гурту “МС5”. У них зав’язалися стосунки. Однак для колективу Сміт настали важкі часи. Інтерес до субкультури панків знижувався, і у 1980 році гурт розпався.
Не тільки співачка, а й поетеса
У 1977 році Сміт створила віршовану збірку “Babel”. Загалом, вона відображала в літературі особисті переживання, причому не тільки в поезії, а й у прозі. У 2010 році світ побачила її книга “Просто діти”, присвячена колишньому коханому Мепплторпу.
У 2011 році вона почала писати “Проїзд М”. Мемуари були опубліковані через 5 років. А феномен натхнення письменниця проаналізувала в роботі над книгою “Відданість. Рік Мавпи”. У ній Патті розповіла читачам про подорож 70-річної письменниці Америкою.
Не менш вдалою видалася книжка “Я пасу хмари”, у якій вона згадала своє дитинство, розповівши про маленьку дівчинку, що пізнає бентежний і водночас страхітливий світ.
Варто зазначити, що перші видання книжок письменниці, які перебували в магазині “Passages” у Портленді, були вкрадені. Після цього знаменитість передала керівництву кілька підписаних нею копій також першого випуску.