Чикаго — велике місто, в якому розвинена економіка, торгівля та інші сфери. Також у цьому мегаполісі створено найкращі умови для ведення бізнесу. Міська влада постійно розробляє програми, що підтримують підприємців. Однак раніше все було по-іншому. За всю свою історію Чикаго пережило низку потрясінь, але, попри це, з 1970 року воно стало найбільшим економічним і діловим мегаполісом США, пише chicago1.one.
Перші поселення на території, спекуляції землями
Прибуття європейців у район Великих озер відбулося в так звану епоху географічних відкриттів. Наприкінці XVII століття французи Луї Жольє і Жак Маркетт досліджували територію вздовж південно-західного узбережжя озера Мічиган. Протягом XVIII століття болотисті землі цього району стали заселяти торговці, шукачі пригод з Європи та інших країн Америки. Інтенсивність прибуття на цю територію європейців та африканців помітно зросла на початку XIX століття.
Лише деякі вчені досліджували історію раннього розвитку Чикаго в комерційній перспективі. Усі вони стверджують, що торги між фермерами, індіанцями та продовольчими підрядниками характеризували економіку району до 1830-х років. Ті самі науковці зазначають, що в 1830-х роках Чикаго, перш ніж стати торгівельним центром, пережило період буму та спаду, що ґрунтувалися на спекуляціях землею.
Більшість сучасних дослідників економічного розвитку південної частини регіону Великих озер, включно з Чикаго і його околицями, розглядають цей район у контексті капіталістичного ринку західного світу, який розширювався. Торгівля хутром, військові об’єкти, державні інвестиції в інфраструктуру, спекуляції нерухомістю та збут фермерських продуктів призвели до включення регіону в капіталістичні фінансові та товарні ринки.
Вплив капіталізму на економіку міста
На початку XIX століття капіталізм, що розвивався, перетворив регіон на місце, де регулярно вели виробництво, обмін сільськогосподарською продукцією і промисловими товарами, здійснюваний під євро-американською егідою. Така експансія проявлялася по-різному: в утворенні держави й нарощуванні адміністративного потенціалу американського уряду в регіоні, розширенні повноважень поліціянтів, зростанні державних і приватних інвестицій у транспортну інфраструктуру. У 1825 році було завершено будівництво каналу Ері, який зв’язав Великі озера з Баффало, Нью-Йорком. Таким чином, відбулося зміщення центру економічної влади з долини Огайо на південне узбережжя Великих озер. Підприємці почали інвестувати в міста на південних берегах озер, включно з Чикаго, адже на це було багато причин. Одна з головних полягала в достатку ресурсів, наприклад, ґрунт міста та околиць мав величезну природну родючість, а також були поклади залізної руди та вугілля. Крім того, це все доповнював великий запас соціальних і культурних ресурсів. Варто зазначити, що в поселеннях на території Чикаго переважали фермери та ремісники, які звикли до дисциплінарної праці, регіонального розрахунку і накопичення.
Видобуток сировини, вигідна торгівля
Якщо на початку ХІХ століття найкращі можливості були пов’язані з видобутком сировини, міжкультурною торгівлею, державними замовленнями, то невдовзі провідну позицію посіло сільське господарство. Разом із ним почала розвиватися торгівля. У зв’язку з тим, що виробництво, обмін і споживання тісно пов’язані на Середньому Заході, міста і села, поля, ліси, фабрики, підтримували одне одного в економічному циклі, що розвивався. У 1848 році завершили будівництво каналу Іллінойс-Мічиган, який з’єднав Чикаго з річковою системою Міссісіпі. Таким чином, місто на південно-західному березі озера Мічиган стало одним із найважливіших вузлів у регіональній економіці Середнього Заходу.
У 1830-1840-х роках у місті створювалися внутрішні райони, і активно велася торгівля, працювали м’ясники, шкіряники, винокури. У 1847 році в місто приїхав Сайрус Х. Маккормік і в 1848 році відкрив компанію McCormick Harvesting Machine Company, яка поклала початок індустріалізації. Згодом підприємство не тільки продавало свою продукцію на Північному Заході, а й по всьому світу. У період з 1850 року по 1920-ті роки Чикаго перетворювалося з невеликого регіонального торгового вузла на друге за величиною місто США.
У міру зростання американської економіки північно-східний квадрант США перетворився на виробниче ядро країни. Транспортні та комунікаційні вдосконалення дедалі тісніше пов’язували Захід з іншими регіонами, Чикаго, яке мало все можливе для того, щоб скористатися перевагами такого розвитку, стало перебирати на себе дедалі більше економічних функцій. Зростання і динамізм міста були неминучими. У міру збільшення населення відбувалося активне будівництво, постачання товарів, надавалася велика кількість різних послуг.
Промислове місто
У 1850-х роках у Чикаго розвивалася залізниця, велася торгівля і виробництво. У цей період люди переважно займалися скотарством, вирощуванням пшениці, вівса. У 1890 році Чикаго було провідним центром забою худоби, пакування м’яса, виробництва пиломатеріалів, меблів, одягу, тютюнових виробів.
До 1930 року Чикаго стало більш промисловим містом. Крім того, багато видів обробної промисловості — розпилювання, стругання матеріалів, фрезерування, пакування м’яса — поступилися своїми позиціями вищим галузям, заснованим на виробництві металів. У міру розвитку обробної промисловості міста, коли його продукція ставала різноманітнішою, змінювалися й ринки збуту. До 1920 року електричне обладнання, вироби із заліза, сталі, верстати з Чикаго продавали не тільки в США, а й по всьому світу.
У період з 1850-х років до 1930-х років Чикаго було великим оптовим і роздрібним центром Середнього Заходу. Банкіри, фінансисти видавали кредити й надавали фінансові послуги, а міські товарні біржі забезпечували стабільність у сільському господарстві. При всьому цьому мегаполіс залишався провідним залізничним центром країни, оскільки автомобільний промисловий комплекс США ставав більш централізованим у районі Великих Озер, Чикаго відігравало провідну роль у вантажній промисловості. Незабаром місто почало активно інвестувати в освіту та охорону здоров’я.
Економіка та бізнес Чикаго дуже сильно постраждали в період Великої депресії, адже тоді різко впав попит на вироблену продукцію, почалися скорочення робочих місць у важкій промисловості. Під час Другої світової війни економіка Чикаго навпаки розвивалася.
Економіка міста в XX столітті
У 1970-1980-х роках економіка міста демонструвала впевнене зростання навіть попри серйозні проблеми, пов’язані з перебудовою і реструктуризацією промисловості.
Сучасний мегаполіс зміг зберегти сильний і високотехнологічний промисловий профіль і залишився осередком торгівлі та дистрибуції. У Чикаго широко представлена видавнича діяльність і воно є провідним центром фінансів, банківської справи та страхування в США. Крім того, залишається головним транспортним вузлом для внутрішніх районів країни, наприклад, аеропорт О’Хара — один із найзавантаженіших у світі, місто обробляє більше залізничних вантажів, ніж інші в США, а тако має хороші автомобільні дороги і є великим внутрішнім портом.