Ім’я чиказького письменника-фантаста Роберта Блоха знайоме багатьом. Свою кар’єру він починав як наслідувач Говарда Лавкрафта, а закінчив автором, який створив понад 30 романів і сотні оповідань, за що й отримав безліч престижних літературних премій, пише chicago1.one.
Дитинство та юність
Майбутній письменник народився 5 квітня 1917 року в Чикаго в сім’ї євреїв Рафаеля і Стелли. Коли хлопчикові виповнилося 5 років, Блохи переїхали в Мейвуд, передмістя Чикаго. Тут Роберт почав вчиться в “Emerson Grammar School”.
Вчителі одразу помітили, що юнак мислить не на свій вік. У свої 8 років він мав такі знання, які були у 12-річних дітей. Як заохочення до навчання викладачі подарували Роберту перепустку в “дорослий” відділ Мейвудської бібліотеки, де він з гордістю читав різну літературу.
У ранньому дитинстві майбутній письменник любив малювати олівцями й аквареллю, але, на жаль, розвинути талант завадили проблеми з зором.
У 1929 році сім’я переїхала в Мілуокі, штат Вісконсин. На новому місці хлопчик почав вчиться в “Lincoln High School”. Там він познайомився з Гарольдом Гауером, який у майбутньому став редактором літературного журналу “The Quill”, де Блох дебютував зі своїм твором “The Thing”. У 1934 році в період Великої депресії юнаки завершили освіту.
Письменницька кар’єра
У 10 років Роберт вперше прочитав журнал “Weird Tales”, де йому трапилася стаття фантаста Говарда Лавкрафта. Вона припала до душі юному читачеві настільки сильно, що той написав письменнику листа, в якому попросив надсилати до видання більше оповідань. Незабаром хлопчик відправив кумиру кілька своїх робіт, і між ними зав’язалося тривале листування.
У 1934 році на сторінках “Weird Tales” з’явилося ім’я Роберта Блоха. Більшість його творів своїм стилем були схожі на Лавкрафта. Попри це він став одним з найпопулярніших авторів журналу. Щоразу письменник розширював тематику оповідань, розглядав у них питання релігії, чорної магії, одержимість демонами.
Свої перші по-справжньому авторські оповідання Роберт почав публікувати з 1943 року, наприклад, “Ваш друг — Джек Різник”. Не менш популярними видалися: “Залізна маска” (1944), “Череп маркіза де Сада” (1945).
До 1945 року твори письменника отримали прайм-тайм на радіо. Заради цього він записав 15-хвилинні аудіоверсії 39 найкращих своїх оповідань. На жаль, жоден запис не зберігся до наших днів.
У 1947 році Блох створив унікальний роман “Шарф”, у якому розповів про письменника Деніела Морлі, який використовував жінок для натхнення, а після вбивав — душив їх шарфом.
У 1954 році світ побачили такі романи Блоха: “Павутина”, “Викрадач”, “Воля до вбивства”. До тріумфу залишалося недовго.
У 1959 році письменник був нагороджений премією “Г’юґо” за найкраще оповідання “Поїзд у пекло” (1958). Тоді ж відбулася прем’єра роману “Психо”, який незабаром став бестселером. У 1960 році Альфред Гічкок екранізував його.
Далі Блох взявся створювати кіно. Починав зі сценаріїв для містичних серіалів, потім перейшов на художні фільми.
Світ кіно ніколи не поглинав письменника, він залишився вірним літературі, тішачи шанувальників цікавими й водночас моторошними історіями.
Особисте життя
Роберт Блох був одружений 2 рази. Першою його обраницею була Маріон Рут Голкомб. Аналізуючи кілька джерел, можна припустити, що їхнє весілля було фіктивним, щоб письменника не забрали в армію. У 1943 році в пари народилася донька Саллі. Однак за 20 років спільного життя вони не змогли покохати одне одного, що призвело до розриву стосунків. До речі, донька залишилася біля батька.
Вдруге письменник закохався в Елеонору Александру — фотомодель, вдову. Весілля зіграли у 1964 році й прожили разом до кінця своїх днів.
У 1994 році після тривалої боротьби з раком Роберт пішов з життя. Його тіло кремували, а прах поховали на одному з цвинтарів у Лос-Анджелесі під плитою чимось схожою на книгу. Дружина пережила чоловіка на 13 років.
Книги, написані цим великим письменником, із задоволенням читають люди.